Back

Реалії кошторисного нормування в сучасних умовах

Будівельна галузь має досить складну і розвинену систему кошторисних нормативів, яка просто зобов'язана еволюціонувати і завжди йти в ногу безпосередньо з самою технологією виконання робіт.

Процес кошторисного нормування зазвичай тісно пов'язаний з змінами і регулюванням цінових показників, науково-технічним розвитком галузей будівництва, а також з рівнем виробничих стосунків. За часів СРСР цього принципу дотримувалися дуже строго, проте в останні десятиліття, державна економічна політика України приділяла цьому важливому питанню недостатньо уваги. У зв'язку з цим, в сучасних кошторисних базах є деяка невідповідність в рівнях технології виробництва робіт. Кошторисникам доводиться застосовувати морально застарілі розцінки, загальна кількість подібних "старих" нормативів в кошторисно-нормативній базі складає близько 30-40%.

Враховуючи усе вищесказане, не складно дійти висновку, що українському будівництву потрібна оновлена кошторисно-нормативна база, яка буде не лише якнайповніше враховувати сучасні технології, але і не обійде стороною досвід зарубіжних колег. Варто відмітити, що процес поступового переходу займе досить тривалий час, а також зажадає значної уваги інвесторів і інших сторін: підрядних організацій, замовників, проектних інститутів і так далі.

На сьогодні в кошторисній справі використовується декілька державних будівельних норм, які регламентують проектування. На жаль, більшість з них вже безнадійно застаріли. Яскравим прикладом є технологічний підхід до житлового, а також міського транспортного будівництва. На момент затвердження нормативів, переважало панельне зведення будівель, яке було поступово витиснено монолітно-каркасним. Аналогічно можна відмітити, що нині використовується технологія пристрою безшумно-швидкісних трамвайних колій, про які раніше, можливо, знали тільки європейці. Нормативна база попросту не має відповідних розцінок для складання коректної кошторисної документації по укладанню "безшумних колій".

 

На стадії проектування подібних об'єктів, вимагається абсолютно інший підхід до складання кошторисів. Фахівцям доводиться застосовувати застарілі розцінки, які слабо відображають сучасні реалії: радянське покоління будівельних машин вже давно замінюють іноземні аналоги або ж оновлені моделі вітчизняної техніки.

Ще однією проблемою є недостатня врегульованість нормативних питань в так званому "эксперементальном" будівництві (будівлі вище 25 поверхів або 73,5 м).

У зв'язку із зміною соціальних і економічних умов, розвитком будівельних технологій і машин, поступово назріла необхідність удосконалення і "омолоджування" системи нормативно-законодавчого регулювання будівельної галузі.

У 2009 році відбулася конференція "Імплементація Європейських норм і гармонізованих стандартів в будівництві в Україні", в якій взяли участь багато Європейських держав. Вона покликана наблизити будівництво нашої країни до рівня країн-учасниць ЄС. Одною з тем, що розбирались, якраз і були "Особливості кошторисного нормування в українському будівництві". Захід приніс свої плоди і фундамент під перегляд нормативних баз був закладений.

На цьому етапі одним з кращих рішень навислої проблеми, може стати розробка узагальнювального законопроекту про нормування в будівельній галузі. Природно, він повинен врахувати не лише чинні закони про архітектурну і містобудівну діяльність, досвід транспортної інфраструктури великих міст, але і вимоги Європейського Союзу.

Ipit